Словник української мови (1927)/закривитися

by Борис Грінченко

◀ закривити

Словник української мови Борис Грінченко З закривитися

закривіти ▶

Київ: Горно, 1927

Закриви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Закривиться, искривиться. 2) — на ко́го. Начать походить на кого, начать делаться кем. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 87).