Словник української мови (1927)/закоїти
◀ закозакуватися | Словник української мови З закоїти |
заколатати ▶ |
|
Зако́їти, ко́ю, їш, гл. Начать делать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоють. Котл. Ен. V. 37.
◀ закозакуватися | Словник української мови Борис Грінченко З закоїти |
заколатати ▶ |
|
Словник української мови — З
закоїти
Борис Грінченко
1927
Зако́їти, ко́ю, їш, гл. Начать делать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоють. Котл. Ен. V. 37.