Словник української мови (1927)/закошуватися

by Борис Грінченко

◀ закошувати

Словник української мови Борис Грінченко З закошуватися

закощавіти ▶

Київ: Горно, 1927

*Зако́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. закоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Увлечься косьбою, косить без отдыха. Оце закосився: і за обід забув. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.