Словник української мови (1927)/закочуватися

by Борис Грінченко

◀ закочувати

Словник української мови Борис Грінченко З закочуватися

закошлатіти ▶

Київ: Горно, 1927

Зако́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. закоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зелений сад. Мет. 316. Очі йому аж під ліб закотились. Кв. II. 205. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.