Словник української мови (1927)/закопотіти
| ◀ закопирчувати | Словник української мови З закопотіти |
закопошитися ▶ |
|
Закопоті́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) О детях: побежать мелкими шажками. 2) О лошадях: побежать с быстрым топотом. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.