Словник української мови (1927)/законятися
| ◀ законяти | Словник української мови З законятися |
закопанець ▶ |
|
Законя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. закони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. 1) Зарождаться, зародиться. Законяється дитина. Константиногр. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Приобщаться, приобщиться св. таин.