Словник української мови (1927)/заколотитися
| ◀ заколотити | Словник української мови З заколотитися |
заколотний ▶ |
|
Заколоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать от волнения. Аж заколотилась уся, як побачила.
| ◀ заколотити | Словник української мови Борис Грінченко З заколотитися |
заколотний ▶ |
|
Словник української мови — З
заколотитися
Борис Грінченко
1927
Заколоти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать от волнения. Аж заколотилась уся, як побачила.