Словник української мови (1927)/заклюкати
◀ заклюкання | Словник української мови З заклюкати |
заклюкувати ▶ |
|
Заклю́кувати, кую, єш, сов. в. заклю́кати, каю, єш, гл. Запутывать, запутать, спутать. (Самборщ. в Галиц.). Вх. Зн. 26.
◀ заклюкання | Словник української мови Борис Грінченко З заклюкати |
заклюкувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заклюкати
Борис Грінченко
1927
Заклю́кувати, кую, єш, сов. в. заклю́кати, каю, єш, гл. Запутывать, запутать, спутать. (Самборщ. в Галиц.). Вх. Зн. 26.