Словник української мови (1927)/закло
◀ закліпати | Словник української мови З закло |
заклопотано ▶ |
|
За́кло, ла, с. Кусок земли, вдающийся в чужую землю. Козелец. у. *Я тоді саме під житом на заклі лежав. Кон.
◀ закліпати | Словник української мови Борис Грінченко З закло |
заклопотано ▶ |
|
Словник української мови — З
закло
Борис Грінченко
1927
За́кло, ла, с. Кусок земли, вдающийся в чужую землю. Козелец. у. *Я тоді саме під житом на заклі лежав. Кон.