Словник української мови (1927)/заклебучений
◀ заклацати | Словник української мови З заклебучений |
заклейнити ▶ |
|
Заклебу́чений, а, е. Загнутый, закривленный. Шух. I. 284. Носи (у постолах) суть завше менше або більше догори заклебучені. Шух. I. 121.