Словник української мови (1927)/заквітчаний
| ◀ заквітати | Словник української мови З заквітчаний |
заквітчати ▶ |
|
Закві́тчаний, а, е. 1) Убраный, украшеный цветами, лентами и пр. Закві́тчана ді́вчина. Девушка с цветами на голове. 2) Закві́тчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.