Словник української мови (1927)/закачувати
| ◀ закачистий | Словник української мови З закачувати |
закачуватися ▶ |
|
Зака́чувати, чую, єш, сов. в. закача́ти, ча́ю, єш, гл. 1) = Зака́сувати, закаса́ти. 2) — гли́ну. У горшечников: смоченную водой глину смешивать так, чтобы обратить ее в тестообразную массу. Вас. 178.