Словник української мови (1927)/закацюбнути
| ◀ закацубнути | Словник української мови З закацюбнути |
закацюбти ▶ |
|
Закацю́бнути и закацю́бти, бну, неш, гл. Окоченеть от холода, затвердеть от мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.