Словник української мови (1927)/закатований
| ◀ закатний | Словник української мови З закатований |
закатовувати ▶ |
|
Закато́ваний, а, е. 1) Замученный истязаниями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.
| ◀ закатний | Словник української мови Борис Грінченко З закатований |
закатовувати ▶ |
|
Словник української мови — З
закатований
Борис Грінченко
1927
Закато́ваний, а, е. 1) Замученный истязаниями, пытками. 2) Неуступчивый, упрямый. Він закатований та упертий. Левиц. Пов. 106.