Словник української мови (1927)/закарлючуватися
◀ закарлючувати | Словник української мови З закарлючуватися |
закасати ▶ |
|
Закарлю́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. закарлю́читися, чуся, чишся, гл. Сгинаться, согнуться крючком.
◀ закарлючувати | Словник української мови Борис Грінченко З закарлючуватися |
закасати ▶ |
|
Словник української мови — З
закарлючуватися
Борис Грінченко
1927
Закарлю́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. закарлю́читися, чуся, чишся, гл. Сгинаться, согнуться крючком.