Словник української мови (1927)/заканючити
| ◀ заканудити | Словник української мови З заканючити |
закапати ▶ |
|
Заканю́чити, чу, чиш, гл. Заклянчить.
| ◀ заканудити | Словник української мови Борис Грінченко З заканючити |
закапати ▶ |
|
Словник української мови — З
заканючити
Борис Грінченко
1927
Заканю́чити, чу, чиш, гл. Заклянчить.