Словник української мови (1927)/закаменіти
◀ закаменілий | Словник української мови З закаменіти |
закамешитися ▶ |
|
Закамені́ти, закам'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменеть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. I. 28.