Словник української мови (1927)/закаламучувати
| ◀ закаламутити | Словник української мови З закаламучувати |
закалатати ▶ |
|
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Возмущать, возмутить. 2) Замутить, сделать мутным.
| ◀ закаламутити | Словник української мови Борис Грінченко З закаламучувати |
закалатати ▶ |
|
Словник української мови — З
закаламучувати
Борис Грінченко
1927
Закаламу́чувати, чую, єш, сов. в. закаламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Возмущать, возмутить. 2) Замутить, сделать мутным.