Словник української мови (1927)/заказ
| ◀ закаження | Словник української мови З заказ |
заказаний ▶ |
|
Зака́з, зу́, м. 1) Приказ, распоряжение. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. II. 59. 2) Запрещение. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.