Словник української мови (1927)/зайво
| ◀ зайвина | Словник української мови З зайво |
зайворонок ▶ |
|
За́йво, нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
| ◀ зайвина | Словник української мови Борис Грінченко З зайво |
зайворонок ▶ |
|
Словник української мови — З
зайво
Борис Грінченко
1927
За́йво, нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.