Словник української мови (1927)/зазнаватися

by Борис Грінченко

◀ зазнавати

Словник української мови Борис Грінченко З зазнаватися

зазнайбіда ▶

Київ: Горно, 1927

Зазнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. зазна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. ЗОЮР. II. 51. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. Мкр. Г. 61. 2) Сходиться, сойтись, стать в близкие любовные отношения. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого став парубок. МВ. II. 141. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Мет. 50. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили. Гринч. III. 186.