Словник української мови (1927)/заздростити
◀ заздросний | Словник української мови З заздростити |
заздрощі ▶ |
|
За́здростити, щу, стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. НВолынск. у.
◀ заздросний | Словник української мови Борис Грінченко З заздростити |
заздрощі ▶ |
|
Словник української мови — З
заздростити
Борис Грінченко
1927
За́здростити, щу, стиш, гл. — на. Завидовать. Заздростить, на воли його. НВолынск. у.