Словник української мови (1927)/заздалегідний
◀ зазвичаєний | Словник української мови З заздалегідний |
заздалегідь ▶ |
|
Заздалегі́дний, а, е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток». (Киев, 1876).
◀ зазвичаєний | Словник української мови Борис Грінченко З заздалегідний |
заздалегідь ▶ |
|
Словник української мови — З
заздалегідний
Борис Грінченко
1927
Заздалегі́дний, а, е. Заблаговременный, предварительный. «Заздалегідне словце до другого типу «Досвіток». (Киев, 1876).