Словник української мови (1927)/зажитий
◀ зажити | Словник української мови З зажитий |
зажитися ▶ |
|
Зажи́тий, а, е. 1) Зажиточный. Миусск. окр. *2) Заработанный. Це не крадене, це моє, зажите. Умань. Ефр.
◀ зажити | Словник української мови Борис Грінченко З зажитий |
зажитися ▶ |
|
Словник української мови — З
зажитий
Борис Грінченко
1927
Зажи́тий, а, е. 1) Зажиточный. Миусск. окр. *2) Заработанный. Це не крадене, це моє, зажите. Умань. Ефр.