Словник української мови (1927)/зажаліти
◀ зажадати | Словник української мови З зажаліти |
зажалкувати ▶ |
|
Зажалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалеть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.
◀ зажадати | Словник української мови Борис Грінченко З зажаліти |
зажалкувати ▶ |
|
Словник української мови — З
зажаліти
Борис Грінченко
1927
Зажалі́ти, лі́ю, єш, гл. Пожалеть. Не зажалієш батька в наймах. Мир. ХРВ. 343.