Словник української мови (1927)/задушити
| ◀ задуха | Словник української мови З задушити |
задушитися ▶ |
|
Задуши́ти, шу́, шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.
| ◀ задуха | Словник української мови Борис Грінченко З задушити |
задушитися ▶ |
|
Словник української мови — З
задушити
Борис Грінченко
1927
Задуши́ти, шу́, шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.