Словник української мови (1927)/задуріти
◀ задурити | Словник української мови З задуріти |
задуркати ▶ |
|
*Задурі́ти, рі́ю, єш, гл. Заблажить. Сл. Нік.
◀ задурити | Словник української мови Борис Грінченко З задуріти |
задуркати ▶ |
|
Словник української мови — З
задуріти
Борис Грінченко
1927
*Задурі́ти, рі́ю, єш, гл. Заблажить. Сл. Нік.