Словник української мови (1927)/задумливо
| ◀ задумливий | Словник української мови З задумливо |
задумувати ▶ |
|
*Заду́мливо, нар. Задумчиво. Сл. Нік. Чотирі сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, задумливо дивились угору. Коцюб.
| ◀ задумливий | Словник української мови Борис Грінченко З задумливо |
задумувати ▶ |
|
Словник української мови — З
задумливо
Борис Грінченко
1927
*Заду́мливо, нар. Задумчиво. Сл. Нік. Чотирі сильних вівчарки, поклавши в траву свої кожухи, задумливо дивились угору. Коцюб.