Словник української мови (1927)/задовжатися
◀ задовбувати | Словник української мови З задовжатися |
задовжитися ▶ |
|
Задовжа́тися, жа́юся, єшся, гл. = Завинова́титися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.
◀ задовбувати | Словник української мови Борис Грінченко З задовжатися |
задовжитися ▶ |
|
Словник української мови — З
задовжатися
Борис Грінченко
1927
Задовжа́тися, жа́юся, єшся, гл. = Завинова́титися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.