Словник української мови (1927)/задовбати
◀ задобрювати | Словник української мови З задовбати |
задовбувати ▶ |
|
Задо́вбувати, бую, єш, сов. в. задовба́ти, ба́ю, єш и задовбти́, бу́, бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
◀ задобрювати | Словник української мови Борис Грінченко З задовбати |
задовбувати ▶ |
|
Словник української мови — З
задовбати
Борис Грінченко
1927
Задо́вбувати, бую, єш, сов. в. задовба́ти, ба́ю, єш и задовбти́, бу́, бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.