Словник української мови (1927)/задинати
| ◀ задимувати | Словник української мови З задинати |
задиня ▶ |
|
Задина́ти, на́ю, єш, сов. в. задни́ти, дню́, ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.