Словник української мови (1927)/задержати
◀ задерев'яніти | Словник української мови З задержати |
задержувати ▶ |
|
Заде́ржувати, жую, єш, сов. в. заде́ржати, жу, жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.