Словник української мови (1927)/загурити
| ◀ загупати | Словник української мови З загурити |
загуритися ▶ |
|
Загуря́ти, ря́ю, єш, сов. в. загу́рити, рю, риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чем-либо, напр., разговорами, заставив забыть прежнее. Загури дитину. Вх. Зн. 18.