Словник української мови (1927)/загудити
| ◀ загуда | Словник української мови З загудити |
загудіти ▶ |
|
Загу́дити, джу, диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. I. 58.
| ◀ загуда | Словник української мови Борис Грінченко З загудити |
загудіти ▶ |
|
Словник української мови — З
загудити
Борис Грінченко
1927
Загу́дити, джу, диш, гл. Начать порицать, находить недостатки. Дивувалась, що се сталось старому, що разом загудив Василя. Кв. I. 58.