Словник української мови (1927)/загривий
◀ загреміти | Словник української мови З загривий |
загризати ▶ |
|
Загри́вий, а, е. Имеющий белую масть вокруг шеи (о птицах и четвероногих животных). Загривий гусак. Харьк. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний. О. 1862. V. Кух. 37.