Словник української мови (1927)/загнічувати
| ◀ загніток | Словник української мови З загнічувати |
загнічуватися ▶ |
|
Загні́чувати, чую, єш, сов. в. загніти́ти, чу́, ти́ш, гл. Зарумянить, запечь хлеб (пироги и пр.) таким образом, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвет, — для этого к посаженному в печь хлебу подгребают горящие угли или зажигают тонкие щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додолу, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90—91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. I. 123.