Словник української мови (1927)/загнуздати

Загну́здувати, дую, єш, сов. в. загнузда́ти, да́ю, єш, гл. Зауздывать, зауздать. Кінську голову на дорозі найди, та й ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. I. 53.