Словник української мови (1927)/заглотити
| ◀ заглобити | Словник української мови З заглотити |
заглузувати ▶ |
|
Заглоти́ти, лочу́, тиш, гл. Захватить место, вытеснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
| ◀ заглобити | Словник української мови Борис Грінченко З заглотити |
заглузувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заглотити
Борис Грінченко
1927
Заглоти́ти, лочу́, тиш, гл. Захватить место, вытеснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.