Словник української мови (1927)/загвозджувати
| ◀ загвіздок | Словник української мови З загвозджувати |
загейкати ▶ |
|
Загво́зджувати, джую, єш, сов. в. загвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздем. Переносно: заморозить. Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать резкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.