Словник української мови (1927)/загарчати
| ◀ загарцюватися | Словник української мови З загарчати |
загарь ▶ |
|
Загарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать (о собаке). У бур'яні бровко муругий… він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.
| ◀ загарцюватися | Словник української мови Борис Грінченко З загарчати |
загарь ▶ |
|
Словник української мови — З
загарчати
Борис Грінченко
1927
Загарча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать (о собаке). У бур'яні бровко муругий… він на Енея загарчав. Котл. Ен. III. 38.