Словник української мови (1927)/загарбати

by Борис Грінченко

◀ загарбання

Словник української мови Борис Грінченко З загарбати

загардувати ▶

Київ: Горно, 1927

Зага́рбати, баю, єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.