Словник української мови (1927)/заганяти
| ◀ заганьбити | Словник української мови З заганяти |
заганятися ▶ |
|
Заганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. загна́ти, жену́, не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Мет. 195. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. Мет. 10. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано в землю. Рудч. Ск. I. 135.