Словник української мови (1927)/завічно
| ◀ завічати | Словник української мови З завічно |
завішальник ▶ |
|
Заві́чно, нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.
| ◀ завічати | Словник української мови Борис Грінченко З завічно |
завішальник ▶ |
|
Словник української мови — З
завічно
Борис Грінченко
1927
Заві́чно, нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував. Чуб. III. 356.