Словник української мови (1927)/завітувати
◀ завітування | Словник української мови З завітувати |
завіть ▶ |
|
Заві́тувати, тую, єш, гл. Завещать. Духом високим… жив та й нам його завітував наш батько Тарас. О. 1862. III. 25.
◀ завітування | Словник української мови Борис Грінченко З завітувати |
завіть ▶ |
|
Словник української мови — З
завітувати
Борис Грінченко
1927
Заві́тувати, тую, єш, гл. Завещать. Духом високим… жив та й нам його завітував наш батько Тарас. О. 1862. III. 25.