Словник української мови (1927)/завійниця

by Борис Грінченко

◀ завійна

Словник української мови Борис Грінченко З завійниця

завійтуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Заві́йниця, ці, ж. = Заві́йна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.