Словник української мови (1927)/завізний

by Борис Грінченко

◀ завізненько

Словник української мови Борис Грінченко З завізний

завізник ▶

Київ: Горно, 1927

Заві́зний, а, е. 1) Имеющий много дела, работы. Чи ви завізні? може б мені чоботи пошили? НВолын. у. *2) Имеющий большую очередь подвод. Сл. Нік. *3) Переносно: имеющий большую очередь. Сл. Нік.