Словник української мови (1927)/завіжкати

by Борис Грінченко

◀ завідьмувати

Словник української мови Борис Грінченко З завіжкати

завіз ▶

Київ: Горно, 1927

Заві́жкати, каю, єш, гл. 1) Завозжать. Завіжкав коні. НВолын. у. *2) Дергать лошадей вожжами. Не завіжкуй-бо коней, як той жид, доїдемо й помалу. Пир. у., Конон.