Словник української мови (1927)/завчати
| ◀ завчасу | Словник української мови З завчати |
завчатися ▶ |
|
Завча́ти, ча́ю, єш, сов. в. завчи́ти, чу́, чиш, гл. Заучивать, заучить.
| ◀ завчасу | Словник української мови Борис Грінченко З завчати |
завчатися ▶ |
|
Словник української мови — З
завчати
Борис Грінченко
1927
Завча́ти, ча́ю, єш, сов. в. завчи́ти, чу́, чиш, гл. Заучивать, заучить.