Словник української мови (1927)/заворітка
| ◀ заворіння | Словник української мови З заворітка |
заворітниця ▶ |
|
*За́ворітка, ки, ж. Поворот (дороги), колесящая дорога. Сами не проїдете сюдою, бо тут все заворітки. Беріть із собою хлопчика, нехай показує дорогу. — Їдьте битим шляхом, бо сюдою заворіток багато. Крим.