Словник української мови (1927)/завороть
| ◀ заворотич | Словник української мови З завороть |
заворсений ▶ |
|
За́вороть, ті, ж. 1) = За́воротень 1. Мнж. 180. 2) Круговорот, водоворот, поворот воды против течения. Там завороть: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. ( Залюбовск.).